Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!
Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.
Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.
Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.
Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.
- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?
Тип поковиркався та відповів:
- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?
А я йому:
- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.
Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.
Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.
- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!
А я засварив його:
- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?
Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"
Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.
Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.
- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?
І я відповідаю:
- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.
Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.
Я - умный парень, так думаю я сам. Федя, опиуха, баклаха - это мои компаньоны, с которыми я всегда весело провожу время. Мне не нужна наматывающая голову орех вика, я и так весь в этом мире.
Раз, два, три - и я уже в закладке. Дым плотнее, музыка громче, а я становлюсь все смелее. Ощущения, словно в цирке, но только без клоунов. Цирк в моей голове, там я - звезда, там каждый день - шоу.
Но не все так просто, наткнулся я на кидалу. Доверился, а он вытянул из меня наличку. И вот я один, без своих красавиц - закладок. Что делать? Искать нового дилера, но они стоят как билеты на международный тур.
| Жизнь наркомана | Жизнь рэпера |
|---|---|
| Боль, страх, скука, | Радость, свобода, сила, |
| Закладка, укол, | Рифмы, студия, трек, |
| Безысходность, потеря, | Успех, слава, деньги, |
| Отрава, ложь, болезнь, | Карьера, творчество, жизнь. |
Все переживания остались позади, я снова в строю. Взял себя в руки, не допущу новых ошибок. Я знаю, что не одинок, ведь рядом моя команда. Вместе мы покорим мир, запишем новый трек, поднимем адреналин до небес.
Шаг за шагом, день за днем, я иду к своей цели. Гангста рэп - моя кровь, аналоговый мир - мои пульсации. Время от времени возвращаюсь к закладкам, но теперь это уже не та мелодрама, а просто деталь в моей истории.Я - рэпер, живущий на грани. Жизнь наркомана и рэпера переплетаются словами, рифмами и музыкой. Постоянно балансирую на грани безумия и гениальности. Но я верю, что мои песни переживут меня и станут частью истории.
Возможно, когда-нибудь я найду свою границу, свою точку безвозвратного возвращения. Но пока что я продолжаю погружаться в мир гангста рэпа, читать свои стихи на сцене и зажигать толпы своей энергией.
Я - рэпер наркоман, и стягиваю наркотики с пыльной полки. Но моя музыка - это настоящий наркотик, который необходим каждому моему слушателю. Я - главный дилер своих рифм, и мои закладки - это каждое слово, каждая строка, каждая трек. Я живу этим, и я горжусь этим.